тікати з країни

1. n

1) муха

2) ент. двокрила (літаюча) комаха

3) наживка; блешня

4) паразит

5) шпигун

6) розм. політ; переліт

7) розм. стрибок

8) однокінний найманий екіпаж

9) відкидне полотнище (намету)

10) крило (вітряка)

11) довжина (прапора)

12) pl театр. колосники

13) текст. мотовило

14) ширінька (штанів)

15) тех. маятник; балансир

16) мор. картушка (компаса)

2. adj

1) обачний; хитрий

2) спритний; проворний, моторний, меткий

3. v

1) їхати в однокінному екіпажі

2) везти в екіпажі (когось)

4. v (past flew; p.p. flown)

1) летіти, літати; пролетіти

2) користуватися повітряним транспортом, летіти на літаку

3) мчати, нестися; поспішати; летіти

4) майоріти, маяти

5) перелітати; долати відстань повітрям

6) тікати

7) звітрюватися; зникати, розсіюватися

8) злітати, зриватися (про слова тощо)

9) мисл. полювати з соколами

10) друк. знімати з друкарського преса

11) вести, пілотувати (літак)

12) перевозити літаком (пасажирів, вантажі)

13) ганяти (голубів); запускати (паперового змія)

* * *

1) муха

2) eнт. двокрила або літаюча комаха

3) pиб. наживка; штучна мушка

1) політ; переліт

2) стрибок

3) icт. візницька прольотка

4) відкидне полотнище ( намету)

5) крило ( вітряка); крильчатка

6) довжина ( прапора); косиця ( прапора)

7) pl театр. колосники

8) = flyleaf

9) тeкcт. бігун чесальної машини; мотовило

10) гульфик, ширінка ( у штанів)

11) тex. маятник, балансир

12) = flywheel

13) мop. картушка ( компаса)

14) cпopт. передача м'яча гравцеві

1) літати; летіти (нaпp., про птахів, жаринки); aв. летіти, іти; користуватися повітряним транспортом, летіти ( літаком)

2) нестися, мчати, летіти; поспішати

3) розвіватися, майоріти; нести ( прапор)

4) рятуватися втечею

5) щезнути, зникнути

6) злітати, зриватися; (нaпp., про слова)

7) сп'яніти, напитися; очманіти від вина або наркотику; нанюхатися

8) aмep. мати успіх або визнання

9) (to) ударити, кинутися в голову ( про вино)

10) миcл. полювати з соколами

11) пoлiгp. знімати з друкованого преса

12) вести, пілотувати (літак, космічний корабель); управляти ( літаком)

13) запускати ( змія); ганяти ( голубів)

14) aв. перевозити (пасажирів, вантажі) літаком

15) (навстіж, широко) ( open) розкриватися; ( shut) захлопуватися

1) обачний, хитрий

2) рухливий, спритний ( про пальці)

3) який справляє враження, приємний, елегантний

1. n

1) витікання; відтік, відтікання; убуток, відплив

2) постійне виснаження (витрачання)

3) дренаж, осушування; дренажна канава (труба), дрена

4) водостік, водовідвід

5) pl каналізація

6) мед. дренажна трубка

7) розм. чарочка; ковток

8) pl осадок; залишки; покидьки

2. v

1) відводити, відкачувати, випускати (воду)

2) виснажувати, спустошувати; висмоктувати

3) витікати, стікати

4) осушувати, дренувати; сушити (посуд)

5) фільтрувати

6) просочуватися

7) обладнувати каналізацією

8) стікати в річку

9) випивати, осушувати до дна (тж to drain dry)

* * *

1) витікання; відтік ( води); постійне виснаження; постійний витік; втрата, витрата; споживання

2) дренаж, осушування, дренування; дренаж; дренажна канава, дрена; водостік; ринва; водовідвід; каналізаційна труба; мeд. дренажна трубка

3) чарочка; ковток

4) pl осад, залишки; недопитки; дiaл. пивна гуща

1) відводити, відкачувати, випускати ( воду); виснажувати, спустошувати; висмоктувати, викачувати; випливати, витікати, стікати (тж. drain away); eл. відводити струм

2) дренувати, осушувати; мeд. дренувати

3) стікати в річку; скидати води

4) фільтрувати; сочитися; просочуватися

5) обладнати каналізацією, проводити каналізацію

6) пити, осушувати, випивати до дна (тж. to drain dry, to drain to the dregs)

7) сушити ( посуд); сушитися ( про посуд)

8) віджимати ( білизну в пральній машині)

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

1. n

1) течія, виливання, витікання

2) потік; струмінь

3) приплив

4) наплив; достаток, прилив

5) плавність ліній (сукні)

6) гідр. дебіт води

7) медозбір, узяток

8) тех. жолоблення, деформація

9) циркуляція у замкнутій системі

10) болото, мочар

11) сипучий пісок

12) мед. менструації

2. v

1) текти, литися

2) струменіти, дзюрчати

3) протікати, проходити, минати (про час тощо)

4) спадати (про складки одягу)

5) походити, випливати (from)

6) прибувати, підніматися (про воду)

7) заливати; затопляти, наводняти, покривати водою

8) лити; ринути потоком

9) фонтанувати; викидати (нафту)

10) мед. менструювати

11) мор. попускати шкот (вітрила)

* * *

1) l. плин, спливання, витікання; вилив, виливання; потік, струмінь; хід, плин (розмови, часу)

2) приплив ( морський)

3) наплив, приплив, велика кількість, достаток

4) плавність ліній (сукні, фігури)

5) гiдp. дебіт води

6) бджіл. медозбір, узяток

7) cпeц. циркуляція в замкнутій системі

8) тex. деформація, жолоблення

9) фiзioл. менструація

1) текти; литися; спливати, збігати ( про час); протікати ( про хворобу); струменіти, бити струменем, литися ( рікою); рухатися безперервним потоком

2) прибувати, підніматися ( про воду)

3) спадати (про складки, волосся)

4) ( from) випливати, виникати; призводити

5) заливати, покривати водою; наводняти, затопляти

6) лити; заливати

7) буяти, рясніти, бути багатим ( на що-небудь)

8) гipн. фонтанувати; викидати ( нафту)

9) фiзioл. менструювати

10) мop. попускати шкот ( вітрила)

1) болото, трясовина; заболочений низький берег

2) сипучий пісок

1) втягувати, уплутувати, умішувати

2) містити в собі; мати на увазі, припускати (наявність чогось)

3) спричинювати, викликати, призводити, мати наслідком

4) заплутувати, ускладнювати

5) заглиблюватися, занурюватися (у щось); бути зайнятим, захопленим (чимсь)

6) обкутувати, укутувати, загортати, обволікати; покривати

7) закручувати спіраллю, оповивати

8) мат. підносити до степеня

* * *

1) включати, містити; мати на увазі, припускати

2) спричиняти, викликати ( наслідк); призводити ( до чого-небудь)

3) залучати, втягувати, уплутувати

4) зачіпати ( права)

5) залучати до участі

6) заглиблюватися, поринати; бути зайнятим, захопленим; захоплюватися

7) огортати; покривати; обволікати

8) icт. згортати спіраллю; обвивати

9) мaт. підносити до степеня

залиться

1) (за что) заливатися, залитися и заллятися, затікати, затекти за що; (вливаться) уливатися, улитися, утікати, утекти куди, в що;

2) (обливаться) заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися (обіллятися) чим, (кровью ещё) заюшитися, підпливати, підплисти (підпливти) кров'ю; см. Обливаться. -ться слезами - заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися и обіллятися, умиватися, умитися сльозами (слізьми), заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем), підпливати, підплисти и підпливти сльозами (слізьми), розливатися (сльозами), ревне плакати. [Назад обернуся та сльозами заллюся (Пісня). І як кинув Україну, сльозами заллявся (Рудан.). Зігнувшись, розливалася сльозами (Мирн.). А вони так і розливаються, плачуть (Квітка). І що вже плакав! так і підпливає сльозами (Квітка)];

3) (затопляться) заливатися, залитися и заллятися, підпливати, підплисти и підпливти чим, бути залитим, поні[пой]матися, по(й)нятися чим. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем (Васильч.). Риданням Іудея пойнялась (Л. Укр.)]. Луга -ваются водой - луки (луги) заливає (понімає) вода, луки (луги) підпливають водою;

4) (тонуть) заливатися, залитися и заллятися чим. [Поринаєш, - не дай Боже, заллєшся водою (Куліш)];

5) (напиваться) наливатися, налитися. [Дай, Боже, гостя, то й наллюся (Чуб. I)]. -ться смехом, хохотом - заливатися, залитися и заллятися сміхом (зо сміху), реготом (з реготу), розлягатися, розлягтися сміхом, реготом (з реготу), залягатися, залягтися сміхом, реготом, заходитися, зайтися сміхом, реготом (з реготу), зареготіти (-гочу, -тиш), зареготати(ся) (-гочу(ся), -гочеш(ся)), заходитися, зайтися; (криком, кашлем) заходитися, зайтися криком, кашлем, від крику, від кашлю. [Панночка залилась сміхом (Л. Укр.). Дівчата заливаються з реготу (Мирн.). Залягається сміхом (Л. Укр.). З-заду Грицько розлягавсь із реготу (Мирн.)]. -ваться - (о поющ. человеке, птице) розлягатися; (о соловье) розкочуватися, розлягатися; (о собаке) розтинатися; (о муз. инструм.) вихилятися, грати аж співати; (о колокольчике) голосити, затинати. [Тьохкає, аж розлягається в садку соловейко (Коцюб.). А скрипочка вихиляється, до живого доймає (Васильч.). А скрипочка грає аж співає (Звин.). Чуєте, як дзвоник голосить (Кониськ.). Дзвони дзвонять, затинають (Звин.)]. -ваться песней - співати-розлягатися. [В кущі по-за камінням співав-розлягався соловейко (Григор.)]. -ваться соловьём - соловейком розлягатися, виводити (виспівувати) як соловейко.

* * *

несов.; сов. - зал`иться

капнуть и Кануть

1) (падать каплями) капати (-паю, -паєш и каплю, -плеш, -плють), капнути, крапати (-паю, -паєш и -плю, -плеш), крапнути, (иногда: о дожде, крови) цяп(к)ати, цяпнути и цянути, (о слезах, крови иногда) канути, сов. канути; (учащённо, беспрерывно) капотіти, крапотіти, ляпотіти, цяпотіти. [Чую сльози на моє лице капають, капають (Грінч.). Дощик, дощик капає дрібненько (Пісня). Дощик крапле (Рудч.). Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле (Пісня). Капле кровця у криницю (Рус. Дн.). Хоч по капельці дощик крапа на камінь, а таки проїсть його (Квітка). Кровцю пустила - кровця цяпала; де кровця цяпне, церковця стане (Kolb.). Ой зоре, зоре! - і сльози кануть (Шевч.). З палаша кровця кане (Голов.). Дощик, дощик, аж із стріхи капотить (Пісня). З стріхи ляпотить (Грінч. III). День і ніч дощі холодні б'ють о вікна, цяпотять (Франко)]. Пот -пал с его лица - піт капав йому з лиця. С кровли -плет - з стріхи капає, капле. Свеча -ет - свічка капає. Над нами не каплет - на голову нам не тече; дощ не йде;

2) -пать, капнуть что (лить по капле) - капати, капнути що у що, куди. -пай лекарство по пяти капель в ложечку воды - капай ліки по п'ять крапель у ложечку води;

3) (пропускать сквозь себя капли) протікати, текти. Крыша, потолок -плет - дах, стеля протікає, тече.

* * *

несов.; сов. - к`апнуть

1) ч. ім'я Нік (зменш. від Nicholas, Nicodemus, Nicolas)

2) диявол, сатана (звич. Old Nick)

* * *

1) зарубка, засічка; мітка; клеймо ( на дереві)

2) бирка, паличка з нарізками, які відмічають лік

3) надріз, проріз

4) тріщина, щілина; зазублина; щербина

5) ущелина, вузька долина, розпадина

6) точний момент; критичний момент

7) виграшна кількість очків

8) cл. каталажка, в'язниця; поліцейський відділок

9) пoлiгp. сигнатура (літери.)

10) тex. звуження; шийка

1) робити мітку, замітку, засічку, зарубку; клеймити ( дерева)

2) вести лік нарізками на бирці

3) розрізати, відрізати, підрізати; прорізати; робити щербини, тріщини, зазублини; відбивати краї ( посуду); англізувати ( коня), злегка поранити, зачепити, допікати; робити уїдливі зауваження

4) попасти у ціль, вгадати (звич. to nick it); встигнути вчасно, у найкритичніший момент

5) cл. захопити зненацька; піймати, схопити, затримати ( злочинця); заарештувати; обдурити, ошукати, поцупити, вкрасти

6) викинути потрібну кількість очок ( при грі в кості)

7) aмep. знижувати, урізати; робити відрахування із зарплати

1) приймати; надавати притулок

2) брати ( мешканців); брати ( роботу на будинок)

3) виписувати, регулярно одержувати або купувати ( газету)

4) включати, містити

5) приймати у частку, робити учасником

6) пропускати

7) займати, приєднувати ( територію)

8) запасатися ( водою)

9) збирати (врожай, податки)

10) інкасувати ( гроші)

11) зрозуміти сутність ( чогось); засвоїти, розібратися

12) обманювати, обдурювати

13) повірити ( помилковим заявам)

14) ушивати ( одяг)

15) забирати ( вітрил)

16) супроводжувати

17) передавати

18) дивитися, бачити

19) aмep. оглядати ( визначні пам'ятки); відвідувати (пам'ятні місця, видовищні підприємств)

1. n

1) пробка; втулка; затичка

2) кран (водопровідний тощо)

3) сорт, марка

4) розм. пивниця, бар

5) розм. виманювання грошей (подарунка)

6) тех. гайкоріз

7) ел. відвід, відгалуження, відпайка

8) трубка для підсочування

9) легкий удар; стукіт

10) набійка (на каблуці)

11) pl амер., військ. сигнал гасити вогні; відбій

2. v

1) припасовувати втулку (затичку); уставляти кран

2) виймати втулку (затичку)

3) наливати рідину (вино, пиво); прислуговувати в барі

4) цідити, націджувати

5) торгувати вином (пивом) невеликими дозами; торгувати розпивочно

6) мед. робити прокол (надріз); відкривати нарив; викачувати, відкачувати (рідину)

7) робити надріз на дереві; підсікати

8) розм. розбити ніс до крові

9) перен. витягувати, вивуджувати, видавлювати

10) відкривати; починати використовувати; видобувати

11) відводити

12) приєднувати

13) підключати (до лініїзв язку)

14) тех. нарізувати внутрішню різьбу

15) мет. пробивати льотку; випускати (розплавлений метал з печі тощо)

16) легко стукати (бити)

17) вистукувати

18) набивати набійку (на каблук)

19) прибивати, забивати

20) спорт. штовхати (мяч)

* * *

1) пробка, затичка; ( вихідний) отвір ( барил)

2) кран (водопровідний, газовий) [див. О]

3) сорт, марка (пива, провин); ( спиртний) напій

4) пивна, бар

5) cл. виманювання грошей або подарунка

6) cпeц. свердло з насічками ( screw tap); hand [machine] tap ручне [автоматичне]свердло

7) eл. відвід, відгалуження, відпайка; трійник

8) caд. трубка для підсочка

9) пристрій, що підслухує, ( що встановлюється на лінії зв'язку); підслуховування телефонних розмов

10) випуск цінних паперів

••

1) постачати втулкою або затичкою; робити, ставити кран; виймати втулку

2) наливати рідину; наливати вино або пиво

3) мeд. робити прокол або надріз; розкривати нарив; осушувати ( порожнину); відкачувати, викачувати ( рідину)

4) відкривати, витягати; починати використовувати (інформаційні джерела, гроші)

5) відводити

6) підключати ( до лінії зв'язку)

7) перехоплювати ( телефонні повідомлення); підслухувати

8) cпeц. нарізати внутрішнє різьблення

9) метал. пробивати льотку, випускати ( метал з печі)

••

1) легкий удар; стукіт (у двеір, вікно)

2) набійка; металева набійка, підківка ( на черевику)

3) чечітка

4) дiaл. трішечки, крапелька

5) pl; aмep.; вiйcьк. сигнал гасити вогні; відбій; вечірня зоря; сигнал горном при похованні

6) pl безнадійне положення; = капут, кришка

1) легко вдаряти; стукати

2) вибивати

3) вистукувати ( пальцями)

4) робити набійку; прибивати, забивати ( цвяхи)

5) cпopт. штовхати ( м'яч)

1) зарубка, засічка; мітка; клеймо ( на дереві)

2) бирка, паличка з нарізками, які відмічають лік

3) надріз, проріз

4) тріщина, щілина; зазублина; щербина

5) ущелина, вузька долина, розпадина

6) точний момент; критичний момент

7) виграшна кількість очків

8) cл. каталажка, в'язниця; поліцейський відділок

9) пoлiгp. сигнатура (літери.)

10) тex. звуження; шийка

1) робити мітку, замітку, засічку, зарубку; клеймити ( дерева)

2) вести лік нарізками на бирці

3) розрізати, відрізати, підрізати; прорізати; робити щербини, тріщини, зазублини; відбивати краї ( посуду); англізувати ( коня), злегка поранити, зачепити, допікати; робити уїдливі зауваження

4) попасти у ціль, вгадати (звич. to nick it); встигнути вчасно, у найкритичніший момент

5) cл. захопити зненацька; піймати, схопити, затримати ( злочинця); заарештувати; обдурити, ошукати, поцупити, вкрасти

6) викинути потрібну кількість очок ( при грі в кості)

7) aмep. знижувати, урізати; робити відрахування із зарплати

1) приймати; надавати притулок

2) брати ( мешканців); брати ( роботу на будинок)

3) виписувати, регулярно одержувати або купувати ( газету)

4) включати, містити

5) приймати у частку, робити учасником

6) пропускати

7) займати, приєднувати ( територію)

8) запасатися ( водою)

9) збирати (врожай, податки)

10) інкасувати ( гроші)

11) зрозуміти сутність ( чогось); засвоїти, розібратися

12) обманювати, обдурювати

13) повірити ( помилковим заявам)

14) ушивати ( одяг)

15) забирати ( вітрил)

16) супроводжувати

17) передавати

18) дивитися, бачити

19) aмep. оглядати ( визначні пам'ятки); відвідувати (пам'ятні місця, видовищні підприємств)

1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];

2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);

3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;

4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;

5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;

6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];

7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;

8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];

9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;

10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];

11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -

1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;

2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;

3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];

4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].

* * *

1) нести́; ( мчать) мча́ти

2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

7) ( класть яйца - о птицах) нести́

1. розвивати, вдосконалювати; розвиватися, рости, розширюватися

2. проходити, протікати

3. розробляти, створювати

- to develop mineral resources розробляти корисні копалини

- develop rapidly стрімко розвиватися

- to develop relations between states розвивати стосунки між країнами

n договір, угода

- alliance treaty договір про створення союзу

- basic treaty основоположний договір

- bilateral treaty двосторонній договір

- Bilateral Investment Treaties двосторонні інвестиційні угоди

- binding treaty зобов'язуючий договір

- boundary treaty договір про визначення кордонів

- collective treaty колективний договір

- collusive treaty (with the enemy) таємна змова

- commercial treaty торговий договір

- comprehensive test ban treaty (CTB treaty) договір про загальну заборону випробовувань ядерної зброї

- conciliation treaty договір про погоджувальну процедуру

- contractual treaty договірна угода

- demarcation treaty договір про демаркацію кордонів

- equitable treaty рівноправний договір

- executory treaty договір, який підлягає виконанню в майбутньому

- formal treaty офіційний договір

- inequitable treaty нерівноправний договір

- international treaty міжнародний договір

- multilateral balanced and fully verified treaty багатосторонній збалансований і повністю контрольований договір

- multilateral treaty on arms control and disarmament багатосторонній договір про контроль над озброєннями і роззброєнням

- non-discriminatory treaty

a) рівноправний договір

b) договір, не спрямований проти третьої сторони

- non-aggression treaty договір про ненапад

- non-proliferation treaty договір про нерозповсюдження ядерної зброї

- non-registered treaty незареєстрований договір

- open treaty відкритий договір

- out-of-date treaty застарілий договір

- peace treaty мирний договір

- political treaty політичний договір

- principal treaty основний договір

- restricted treaty закритий договір

- secret treaty таємний договір

- security treaty договір про безпеку

- shipping treaty договір про судноплавство

- Startegic Offensive Arms Limitation T. (SALT) Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСО)

- threshold treaty договір про встановлення порогової величини потужності вибуху

- trade treaty торговий договір

- universal treaty універсальний договір

- treaty coast узбережжя, на якому іноземна держава має певні права, гарантовані договором

- treaty contract міжнародна договірна угода

- treaty obligations зобов'язання, взяті за договором

- treaty parties сторони, які підписали договір

- treaty shore узбережжя, на якому іноземна держава має певні права, гарантовані договором

- treaty of alliance договір про союз

- treaty of cession договір про цесію

- treaty of commerce and navigation договір про торгівлю і судноплавство, конвенція про торгівлю і мореплавство

- treaty concluded by the country of residence договір, укладений країною перебування

- treaty of friendship, cooperation and mutual assistance договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу

- treaty of guarantee договір про гарантію

- treaty of mutual assistance договір про взаємну допомогу

- treaty of mutual security договір про взаємну безпеку

- treaty of neutrality договір про нейтралітет

- treaty of unlimited duration безстроковий договір

- treaty outmoded by events договір, що застарів через ті чи інші події

- treaty of peace договір про мир

- daily application of the treaty щоденне дотримання договору

- breach of an international treaty порушення міжнародного договору

- coming of a treaty into force набуття договором чинності

- denunciation of a treaty денонсація договору

- desuetude of the treaty застарілість (даного)договору

- headquarters of the treaty депозитарій договору

- integral part of the treaty невід'ємна частина договору

- interpretation of the treaty трактування договору

- methods of bringing a treaty to an end способи припинення дії договору

- negotiation of a treaty ведення переговорів про укладення договору

- operation of the treaty дія договору

- original of the treaty оригінал договору

- parties to a treaty сторони, що підписали договір

- periodic review of a treaty періодичний розгляд договору; періодична перевірка (виконання) договору

- preamble to a treaty преамбула договору

- prolongation of a treaty продовження терміну дії договору

- ratification of a treaty ратифікація договору

- renunciation of a treaty відмова від договору

- statement of the purpose and objectives of the treaty заява про завдання і цілі договору

- state party to a treaty держава-учасник договору

- substantive articles of a treaty основні статті договору

- termination of a treaty припинення дії договору

- terms of the treaty умови договору

- text of a treaty текст договору

- withdrawal from the treaty вихід з договору

- to abrogate a treaty анулювати договір

- to accede to a treaty приєднатися до договору

- to adhere to a treaty притримуватися договору, виконувати договір

- to amend a treaty змінити договір; внести зміни/ поправки в договір

- to be guardians of the proper execution of the treaty слідкувати за належним виконанням договору

- to be pursuant to treaty витікати з договору

- to be in treaty with smbd. for smth. вести переговори з кимсь про щось, домовлятися з кимсь про щось

- to bring a treaty to an end припинити дію договору

- to cancel a treaty анулювати договір

- to complete a treaty закінчити/ завершити роботу за договором; довести договір до кінця

- to conclude a treaty укласти договір

- to confirm a treaty ратифікувати договір

- to consumate a treaty закінчити/ завершити роботу за договором; довести договір до кінця

- to defeat a treaty зірвати/ відмінити договір

- to denounce a treaty денонсувати/ розірвати договір

- to enter into a treaty укласти договір

- to extend (the validity of) a treaty продовжити термін дії договору, пролонгувати договір

- to fulfil a treaty виконати договір

- to join the treaty приєднатися до договору

- to invoke a treaty посилатися на договір

- to make a treaty укласти договір

- to monitor the treaty контролювати виконання довору

- to negotiate the adaptation of a treaty to new conditions вступити в переговори з метою адаптації договору до нових умов

- to observe a treaty додержуватись умов договору

- to prolong a treaty продовжити термін дії договору, пролонгувати договір

- to ratify a treaty ратифікувати договір

- to register a treaty зареєструвати договір

- to render a treaty invalid позбавити (договір) законної сили

- to renounce a treaty денонсувати/ розірвати договір, відмовитися від договору

- to review the operation of the treaty розглянути дію договору; перевірити виконання договору

- to sell a treaty рекламувати/ пропагандувати важливість договору

- to sign a treaty підписати договір

- to take the treaty out of freeze знову поставити питання про договір

- to violate a treaty порушити договір

- to uphold a treaty підтримувати договір

- to withdraw from the treaty вийти з договору

- according to the importance of the treaty в залежності від важливості договору

- by international treaty відповідно до міжнародного договору

- the Versailles T. Версальський договір

v ( past і p. p. wept)

1) пла́кати, рида́ти

2) опла́кувати ( for)

3) вкрива́тися кра́плями; виділя́ти воло́гу

•

- weep away